Вони ж помандрували знову.
Ішли в Кесарію, як мову
Почав Ісус. Питав: "Яка
Про Мене чутка між юдеїв?"
Сказали учні: "Там ідеї,
Що ти Ілля, або ж Іван,
Або пророк з правіку знаний."
Ісус тоді: "А поміж вами?
За кого видаюсь Я вам?"
Сказав Петро: "Христос над нами!"
Ісус велів тими словами
До часу сіяти не скрізь.
(8. 31-33)
По тому Він почав навчати:
"Людському Сину непочатий
Долати лих крутий узвіз.
Отці Його полишать ваші:
Первосвященики і старші,
І книжники. Од мук земних
Його скарає суд нечесно,
Та Він на третій день воскресне."
І вже не крився Він од них.
Петро ж, уражений безмежно,
Відвів Ісуса й обережно
Почав перечити на те.
Хоч знав Ісус правдиву душу,
Та крикнув: "Згинь, нечистий душе!
Мене жалієш, а проте
Речеш про людське – не про Боже!"
(8. 34-38)
І Він казав, і слухав кожен:
"Кого дорога кличе ця,
Нехай себе зречеться всього,
Бере хреста свого важкого
Та йде за Мною до кінця.
Бо хто спасти запрагне душу,
Того розчарувати мушу –
Погубить душу він украй.
Котрий же згубить ізо мною
Та із Євангльєю святою,
То збереже й пізнає рай.
Яка ж бо користь, вас питаю,
Хто світ здобувши весь до краю,
Загубить душу в тій борні?
Ціна душі – не грудка в руку.
Котрий Мене й Мою науку
Не прийме, той почує: "Ні,"
Як Людський Син, прийшовши в славі,
З Отцем та Воїнством на лаві
Небесній сяде!"
повний текст твору можна знайти тут: http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yevangeliya_vid_marka/ )
