По тім човна знесли на воду,
Бо повелів Ісус: Пливім
Тепер у землі Далманута."
Чи збігла там якась минута,
А чи година, як були
Вже в тій землі вони скоренько.
Жила ж там фарисеїв жменька –
Ісуса вздріли й зачали
Його доскіпувати всяко
Та вимагати з неба знаку.
Ісус же блимнув з-під повік:
"Яку ознаку вимагає
Цей рід, що сам ознак не має?
Не буде знаку ж вам повік!"
Й відчувши зболеність і втому,
Ісус відплив із того дому.
(8. 14-21)
Вже в морі весла рвали жили,
Коли згадали, що поживи
Нема. Хіба що буханця
Знайшли одного. Він же мовив,
Щоб фарисейської розмови
Остерігалися, бо ця
Закваска є гнила розчи́на.
Та учні двигали плечима,
Не розуміючи Його:
"У нас і борошна немає…"
Ісус на те: "Чи хто не знає?
Котрий не тямить з вас того?
Таж п'ять хлібин було в торбині,
Але по кусню й по рибині
Я поділив тоді на всіх.
Дванадцять куп, міркуйте – звідки
Ми назбирали недоїдків?
А сім хлібів? Хіба на сміх
Чотири тисячі хлібами
Тими наситили ми з вами!
Чи вам і досі невтямки?
(8. 22-26)
Коли ж вони до Віфсаїди
Прийшли, то знов плачі та біди
Ісуса з учнями таки
Зустріли звично. Там сліпого
До Нього підвели одного,
Щоби, торкнувшись темних віч,
Ісус прогнав із того муку.
Він взяв сердешного за руку
Й, повівши в поле, мовив: "Ніч
З твоїх очей велінням Бога
Спаде." І руки на сліпого
Поклав, і силу той ввібрав,
І взрів. Були то спершу тіні,
Затим, Ісусовим хотінням
Побачив світ у сяйві барв.
Щасливий він побіг до мами
З обіцянкою за зубами
Свого тримати язика.
повний текст твору можна знайти тут: http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yevangeliya_vid_marka/ )
