Я безпритульне літо продала за копійки,
Хотіла вторгувати більше,але не зуміла.
Так з долею розрахувалась за гріхи,
Вона життя моє забрати не посміла.
Прийшла по краю ночі безталанна тихо
Торкнулась ніжним дотиком холодного чола.
Сказала:"Схаменись,бо так прикличеш лихо"
І не допивши липового чаю,геть пішла.
Я кольоровий сон услід за нею відпустила,
В легкий серпанок вдягнена,із ліжка підвелась.
Вікно в ранковий холод навстіж відчинила
І на поталу відчаю-безхатченку навіки віддалась...
