Від твоїх грудей пахне ладаном,
Пахне миром,
Й хочеться спати так нетерпляче,
Так нескоримо,
Хочеться дихати у пазуху мрій
З твоїх ніздрів у ніздрі мої.
Хочеться вірити в казку із марева ласки
Й ледь чутно сопіти у ніжності рук,
Котрими ловити загублене щастя
До кінчиків пальців, до кінчиків губ…
І чути як день опадає росою на ніч,
Змінює сонце на місяць і зорі.
Так пахне!
Так пахне закоханий світ
Єдиним тобою.
В акварелі із дня розмазаний вечір,
Обійняв мої ніжністю вишиті плечі,
Скотив до заходу повіки у сні
Поклавши голівку на теплі долоні твої.
