|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51560
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 2999, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.225.95.229') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Василь Шляхтич, 20-12-2006
|
Колись лемки мандрували
Не лем по Карпатах...
Про них кругом вшитки знали,
Гварили багато.
Повідали там в Криници,
Перед Франц-Йосифом,
Як то лемки за границу
Поплинули шифом.
Ой, далеко поплинули,
За воду велику.
Товдиль може ще нечули
Нич про Гамерику
Мож гнес вам кус оповім,
Так як мі гварили -
Як то предкам з Мудрикова
Виростали крила.
Мудриково - вельке село
Гин в наших Карпатах.
Люди жили там весело
І то не лем в сьвата.
Колись старий лемко гварив
Й плакав як дитина,
Як то поляк го вишмарив
З його Лемківщини.
Старий лемко за горами
Плакати все буде:
Гори снять му ся ночами,
ВІн їх незабуде.
Мав там вшитко жеби жити:
Церков, школу, поле...
І не думав він лишити
Својх гір николи !
Ту їм ночев місяць світив,
Як ішов зі Сходу;
Ту родилися їм діти,
Як були молоди.
Ту женилися, вмирали,
Бо ту били в себе.
Вшитко своє всі кохали
Не менше, ниж небо.
Прийшла весна. Всі йшли в поле
Обробляти ниву.
Лем де яки діти в школи
(Й шкіл не дуже било).
Гнес син лемка на чужині
Лемком лем від сьвата...
Раз на рік јде до Ждині,
Товдиль, коли Ватра.
Іщи кус а лемковята
Станут чужинцями:
Мало котре запамятат,
Де є гніздо мами.
Бортак лемка як чорт кусит,
Щоб звик до чужини.
І відтігат го від Руси,
Тобто, Украјни
А то му історю пише
На лемківскій мові,
Хвалит лемка же залишив
Гори полякови
Землю, ліси нам забрали
Охрещени брати.
Хцеме би нам єй віддали,
Лем не хцут віддати.
В Мудрикові з старой церкви
Вельку баню зняли,
Щоб лемківски сліди стерти,
Щоб наше пропало.
Наши церкви пропадают,
Пропадут цвентари,
Сліди наши затирают
Нинішні варвари!..
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
