А може не завжди ми з Богом?
Може не щиро ми молились
І тому всі наші дороги
Були, є і будуть безсилі?
Запитання живі, як вчора.
Батьки питали, нині внуки
Питають, чому край наш хворий?
Чи їм заламувати руки?
Я скажу – НІ! Нам треба вчитись
Також з того поміж рядками
І перш за все своє любити
В батьківській вірі, словом мами.
Віри й мови не соромитись.
Тоді нам подолати драму.
16.07.2011р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design