Все, що лишилося
від того
спілого, живого,
що у нас було,
Як липкий сік черешень
на моїх руках –
Приємний,
ніжний смак
залишився,
застигши в роті й на устах,
Та їсти нічого,
а руки
грязні й неприємно липкі.
Так,
наче з рук твоїх узяв бокал
і разом,
одним махом випив.
Сп’янів.
Змарнілим геть, без сили впав,
а ти
тим часом зникла…
