Ісус же переплив тим часом
До Капернаума, де разом
Його чекали тисячі.
І от один із синагоги
На ймення Яїр – бух, у ноги
Ісусові: "Спаси! Ключі
Ти маєш від життя та смерти,
Моя ж дочка вмирає. Жертви
Ції не годен я знести,
Тож порятуй її, Ісусе!"
Ісус на те пристати мусив
І стали до Яїра йти.
Посунуло багацько мужа
І в натовпі, що тиснув дуже,
Небога йшла. Дванадцять літ
Її зжирала кровотеча –
Збулась добра, заклала речі,
Та шепіт знахарів старечий
Лише хилив її, мов пліт.
Подумала: "Якщо Ісуса
Хоча б до одягу торкнуся –
Недуга болісна втече."
І доторкнулась обережно,
І вмить одужала, сердешна.
Ісус же мовив: "За плече
Це хто ж Мене торкнувся наче,
Що втратив сили Я добряче?"
На мить між учнів гамір стих:
"Та ж товпляться довкола люди,
І тиснуть, і штовхають всюди,
А Ти питаєш: котрий з них?"
Ісус же, знаючи про кого
Ідеться, глянув на небогу,
А та, злякавшись, ледь жива,
Упала ниць Йому під ноги
Й розповіла свої тривоги.
Ісус же звів її з дороги
Й сказав: "Ходи ж собі. Дива
Тобі за віру стались нині.
Тож будь здорова в довгій днині."
Аж тут прийшла печальна вість:
Почули, що дочку Яїра
Не врятували Бог та віра –
Вже трупний черв їй тіло їсть.
Довідавшись плачу причину,
Він мовить батькові дівчини:
"Ти не лякайся, тільки вір,
Що смерть обернеться в оману," –
Та, взявши Якова, Івана
Й Петра, зайшов із ними в двір.
Вже там ладнались до відправи.
Ісус до них: "То марні справи.
Дівча не вмерло – тільки спить!"
Із Нього стали глузувати,
Ісус же ж їх вигонить з хати
Почав, залишившись умить
Лише з небіжчиці батьками
Та зі своїми. Взяв руками
Холодну руку й промовля
Урочисто: "Таліта кумі!"
Дівча прокинулося в стумі
І усміхнулось, як маля.
Затим зробило кілька кроків,
Було ж йому дванадцять років.
І страх бив кожного в лице.
Ісус же, вийшовши із хати,
Сказав дівча нагодувати
Та не розводитись про це
Й тримати бачене в секреті.
повний текст твору можна знайти тут:http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yevangeliya_vid_marka/ )
