Як добре, що ми знову разом.
Сьогодні ніч така надворі,
Хоч погуляєм досхочу.
Дивись, які виразні зорі,
Тож завтра бути гарному деньку,
Ніякого тобі дощу...
Хоч, знаєш, байдуже.
Стривай, ходи до мене, обійму.
Страшено скучив за тобою,
Ти ж знаєш, як тебе люблю,
Ти - найцінніше, що у мене є.
Ось так, лиш тут мені спокійно.
Я так погано там без тебе сплю,
Зовсім паршиво...
Й так постійно.
Що? Ти теж?
Воно й не дивно.
Чому такі холодні твої руки?
Це ж в мене мерзнули весь час, здається?
То певно, любий, від розлуки. -
І сміється.
Ну годі, буде вже тобі.
Усе минеться.
Уже близькі ті дні,
Коли я кину к бісу все
Й до тебе полечу,
Щоб вже ніколи з цих обіймів не пускати.
Себе одній тобі лиш присвячу,
Щоб ми могли спокійно спати.
І щоб усе це було наяву,
Все, що один у ліжку зараз сню...
