Дім вужа у кукурудзі -
Вужик в гості повз до друзів.
Друзів хатки на озерці -
добре вужику повзеться.
Жабка з Бабкою чекають -
чай кипить із молочаю.
До озерця недалечко -
поле, яр, пастух, овечки,
далі ясени й осини
аж тоді озерце синє.
Де середина діброви
є доріженька ґрунтова.
Аж від лісу і до саду
широченька автострада.
Мають зайчики городи -
моркву возять, добре родить.
Їжачки збирають дичку,
возять груші та сунички.
У садку ведмедя бджоли,
не ліниться він ніколи.
Мед везе він до барлогу -
не виходьте на дорогу!
А для зручності пан Кріт
викопав підземний хід.
Он бобри ще навесні
укріпили хід з сосни...
Вужик дуже поспішає
на безпеку не зважає.
Проповзає напростець
раптом з лісу Вовчик-швець.
Швидкість - лихо, ледь спинився
скутер в ясинах розбився.
Сварить Вужика: "Чи знаєш,
що життю таки межа є?
А якби не встиг побачить
переїхав враз, юначе!
Хід он є для пішоходів,
повзунів і стибоходів.
Якщо ж хочеш по накату
не на добре забувати,
що не птах ти в сивій висі -
поспішаєш? Подивися
і наліво і направо
вчися, вуж, дорожніх правил!"
