Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2685
Творів: 51017
Рецензій: 95762

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 29899, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.212.99.208')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Поезія Вірш

МІФ ПРО КРИЛАТИЙ КАМІНЬ

© Наталка Фурса, 18-07-2011
1
Непотрібна робота – важка й пітна,
а на творення – катма часу.
Як Сізіф, не маєш ні миті на
погляд в небо зірчасте.
Прилипає пір’їнка до валуна –
натяк, виклик, поклик чи докір?

Це ж чудово – вибратись, врешті, на
висоту, подолавши опір!

2
Пік повищав, тож можна спочити мить.
Ти зумів,
                  ти досяг,
                                     ти гідний!
Та нема нагороди, і зал німий,
і немає у ньому рідних.
Вгору глянути зась, бо валун трима:
жили випнуті, садна сині…
А стоока й сторота внизу юрма
бачить лише політ орлиний.

Птах байдужий до слави – у небі він
тільки волі й здобичі прагне.
Ще й метає послід на всенький світ,
що взискує чудес і правди.
Він не знає обов’язку і вини,
і прокляття труда тяжкого….
Та милується в захваті з низини
упосліджений люд на нього!

Ти ж стоїш навкарачки, з останніх сил,
потом вкривши єдиний статок.
І тобі не подасться там навіть роси –
тільки послід нероб крилатих,
тільки посміх вільних, яким дарма
і твій поступ, і вірність шляху…
Так, ти гору здолав! Але втіхи нема –
ти покірно чекаєш краху…

3
Він розчавить тебе, твій валун важкий, –
руки рве і на груди тисне…
Відпусти, відштовхни, відступи, покинь
і не стеж його шлях донизу!
Відречись – як Петро, як Іуда – зрадь!
Руки – крила. Скінчилися кроки.
Під тобою міцна і тверда гора,
над тобою – небо глибоке.
Тож злітай, чи пірнай – там немає дна…
Будь легким,
                 будь вільним,
                                  будь вічним!
І юрма замре й замилується на
твій політ, сильніший за відчай.

4
…Бухне в натовп валун твій –
                                     і бризне кров.
І злякаються навіть вої…
Ти їх вразив польотом, а він – зборов
тим, що впав, а не тим, що встояв.

І розступиться люд….
                          І лежатиме він –
як наріжний камінь чи кара,
і чекатиме пастиря на крові,
себто знову тебе – Ікара.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Напевно люди переліцовують міфи,

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Юрій Кирик, 19-07-2011

Знання античної міфології

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Антон Санченко Статус: *Експерт*, 18-07-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.99688196182251 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …