Спека:
лід з морозильної камери,
вологе прибирання,
вентилятор…
Та відтанув січень –
розбуджена пам’ять
конденсує.
Плакати? Витирати?
Маскую сльози холодними душами
і головним нескінченним болем,
щоб не обтяжувати байдужості
рідних, близьких і тих, хто з тобою.
Кажу всім:
у мене все добре, дякую,
просто у стінах легше достоту
зносити спеку цю,
до того ж, практика
свідчить, що літо – пора ремонту,
а він безконечний,
а ще – консервація,
отож на річку часу немає;
авжеж, сиджу, як у резервації –
ніхто, слава Богу, не виганяє;
атож, я жду землетрусу чи повені,
пожежі, якогось іншого лиха;
і вам здоров’я, статків, любовей,
щоб все було мирно, тепло і тихо...
Я маю рецепт для такої ідилії:
не вигрівайте під сонцем літа
старі болячки і проблеми віджилі –
відтале буде дужче боліти;
цінуйте ласку короткої пам’яті –
хай все хоронить у вічні схрони!
Чудовий лід з морозильної камери:
і освіжає, і не солоний...
