Коли ж зайшли додому знову,
Вже там поширилась намова
(Вчувався фарисейський дух).
Гуділо скрізь упертим гулом,
Що, буцімто, від Вельзевула
Ісус дістав своїх потуг.
Було вже кликано сторожу,
Аж Він ступив за огорожу
І так до них заговорив:
"А поміркуйте-но зі мною,
Чи може бути сатаною
Звідкіль-то гнаний сатана?
Або ж навпіл розтяте царство
Чи зможе встояти в митарствах?
Скажіть, хіба ж то не мана,
Щоб дім, роздертий проти себе
Та встояв довго? Вам бо треба
Метикувати хоч на гріш:
Розтятий біс потугу втратить,
А злодій, втрапивши до хати,
Спочатку кинеться в'язати
Господаря. В злодійський кіш
Затим добро тягнути зможе.
Тож хай мене почує кожен,
Бо мовлю тут поважну річ:
Простяться всім богозневаги
Та всі гріхи, але ж, увага:
Того Творець посуне пріч,
Хто Дух Святий богозневажить,
Того хай пал пекельний пражить!" –
Казав розгнівано юрбі,
В котрій тихенько шепотілись:
Він має демона в собі!
(3. 31-35)
Коли ж прийшли до Нього мати
З братами й сестрами, їм стати
Близенько не вдалось таки,
То відійшли, де знало око.
Йому ж сказали: "Онде, збоку –
Із Назарету родаки."
Він, тямлячи, про кого мова,
Говорить: "Вам кажу Я знову:
Хто мати й хто Мої брати?
Це ви – хто чинить Божу волю!
Восславлю вас, і уздоровлю,
І з вами йтиму до мети!
повний текст твору можна знайти тут:http://bukvoid.com.ua/library/oleksiy_ganzenko/yevangeliya_vid_marka/ )
