|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51558
|
| Рецензій: |
96010
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 29810, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.137.178.122') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Казка
|
|
|
| © tania, 06-07-2011
|
Як легковажний Травень покохав Кульбабку,
Я запитала мудру і поважну жабку.
Була вона в той час ще молода й вродлива,
На власні очі бачила оте кохання-диво.
Цвіла тоді весна і хизувався травень,
Що він духмяний місяць- молодий і славен.
Що всім зелом керує і пташиним світом,
Що друг його найближчий зветься Літом.
Ох, гордовитим Травень був і лише зрідка
Його потішити могла якась незвична квітка.
І свіжим ранком, розмовляючи з рікою,
Зустрівся поглядом із квіткою такою.
Яскраво-жовта, чиста як росинка,
Зігріта сонечком кульбабка-намистинка.
І Травень в неї наче вперше закохався,
Та раптом хитрий вітер з поля увірвався:
Зірвав миттєво квітку ту чудесну,
І ринув з нею у блакить небесну.
З тих пір ніхто не чув про їх подальшу долю,
А травень наш зазнав гіркого дуже болю.
Щороку матінку-природу він благає,
І та кульбабками простори засіває.
Але не має тої, що зігріла душу,
А Травень твердить: «Все ж знайти я мушу
Оту одну, єдину ,незнайому!»
І далі йде,прогнавши злісну втому.
Він кожну квіточку старанно оглядає,
Як розрізнити їх усіх не уявляє.
На думку спало що робити з тими,
Які йому здаються марними й чужими:
Щоб з ними поряд не стояв кохання дух,
Їх Травень перетворює на пух.
Відтоді так кульбабки відцвітають-
Легеньким маревом до сонечка злітають.
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
|
