Світ застряг у тобі
Нагло і голо
Шабутів сяйвом прожекторів(очей)
Винуватець тепла із середини
Повітряне поло
І ще безліч примарних речей
Світ заплутав тебе
І тепер – не вода, а ввічливість
Вимагають щодня певних дій, прокидань
Світ проріс у тобі чорно-смольними рівними дредами
Без докорів сумління і жодних вагань
І тепер нереально пронюхати
Де ще ти, а де виріс він
Світ – крутий чорний дядько із путами
Наче знятий з канатів дзвін
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design