Не ходіть, поети,
В Інтернет гуляти
Ні за що на світі,
Прошу, не ходіть!
Там вас вже чекає
Пародистів зграя -
Вірш ваш розтерзає
Й проковтне за мить.
Вірш ваш скопіпастять*,
Вірш ваш занапастять,
Вірш ваш на цитати
Миттю розберуть.
Рими ваші вкрадуть,
Вислови і фрази,
Всі як є словечка -
Ой, це просто жуть!
Розберуть той віршик
На інгредієнти,
До молекул майже -
Зважать на вагу.
Потім щось відріжуть,
Потім щось добавлять,
Потім перемісять
На м’ясне рагу.
Ой, ті пародисти,
Наче натуристи,
Нудять що по пляжу:
«Плавки наші де?»
Ходять зовсім голі
Та шукають одяг
Зовсім без потреби -
Адже їм то десь..
25.06.2011 р.
Частина 1.
Поет vs пародисти.
................."Десь, колись, в якійсь країні
..................Проживав поет нещасний,
..................Тільки мав талан до віршів,
..................Не позичений, а власний."
Десь, колись, в якійсь країні жили пародисти -
Вони ві́ршів не писали - та хотіли їсти.
Лиш побачать десь поета з ві́ршем чи сонетом -
Цап-царап його за патли - й на фарш, на котлети.
Порубають того ві́рша, чи того сонета,
Й кажуть: «Що ж, аби не гірше! Молодець, поете!
Понаписуй іще ві́ршів, всі – собі на згубу...
Бо ми хочемо так їсти, аж чешуться зуби.
Та лиш ти народиш ві́рша - чи в муках, чи легко,
Ми - завжди напоготові (його зразу зжерти).
Відгриземо спершу вуха, потім – хвіст і ніжки,
А тоді тобі – послухай! – лишимо - ось! - ріжки»
Така доля всіх поетів поміж пародистів...
Ті - самі віршів не пишуть! - але хочуть їсти.
12.07.2011 р.
Частина 2.
Поет vs пародист.
Не боячись твоїх пародій
(Хоч напиши на всі вірші́!),
Я вийшов просто із народу,
А ти, напевно, із … кущів.
І хай тобі хтось «рукоплеще»,
А хтось і … «рукоблудить» тут -
Забий на все!.. Бо, може, й краще
Писати вірші... Ніж - той блуд...
Та менше з тим… Того ж – побільше…
Ну, отого… Ну, ти усьок…
Коротше, йду писати ві́рші…
А ти – пародії… Осьо…
Подрем "друг друга" ми на дертя
І доїмо до печінок –
Все ‘дно не світить нам безсмертя…
Це я, поет – тобі, пародь!
А, може, й світить – як зумисне
В свою поему хтось візьме…
О, мить чарівно, зупинися!
Бо ми - вже класики! Бігме!
11.07.2011 р.
Частина 3.
Пародист, котрому не дано.
Напишеш ти: «Любов ще, може бути,
В душі моїй не згасла до кінця…»
Тут пародист припреться - чорт на ступі:
«Та трахни ти її ще до вінця!»
Напишеш ти: «Красиве чи корисне?
Троянди краще? Може, виноград?»
А пародист: «Як рак у вухо свисне,
Тоді і взнаєш, мій цікавий брат»
Напишеш ти: «Така любов буває
Одна на тисячу з найкращих літ»
А пародист на те: «Гормони грають…
Ти збігай до Тетяни через пліт»
Напишеш ти: «Ромео і Джульєтта -
Нема на світі повісті сумніш»
А пародист: «Карету нам, карету!
Ми у Верону їдемо скоріш!»
Напишеш ти: «Летять, летять у небі
У міжпланетний вирій НЛО»
А пародист: «Насправді? Ну це ж треба!
Над автором експериментів не було?»
Напишеш ти рядки (хоч геніальні!)
З сюжетом action, як у тім кіно –
Спаплюжить їх бездумно й тривіально
Той пародист, котрому не дано.
17.08.2011 р.
Частина 4 (можливо, закінчення).
Не ображайте пародиста.
Не ображайте пародиста -
Бо він умить вам здачі дасть:
Де у вірші не зовсім чисто,
Підкине хоч би шістку в масть.
Нехай ви туз козирний, дама,
Король піко́вий чи валет –
Він теж походить від Адама,
Й не гірший в нього, мо’, сюжет.
…
Б'єте́ у груди: “Ми – Поети!
Поети – ми! А ти – ніхто!
Це ми - «Ромео і Джульєтту»!
А ти – хіба що «Дід Піхто».
«Ні, ну скажи, що не вар’ят ти!»
«Та ти – Ніхто з ім'я́м Ніяк!»
«Ти як посмів так насмія́тись
Над почуттями, маніяк?!»
«В нас надчутливі душі й нерви,
В нас дух Поезії щодня,
У нас алмази чисті й перли -
Ти ж розтоптав їх, от свиня!»
«Свиня, свиня, й тобі негоже -
Куди ти преш в калашний ряд?!
Не бачиш, тут одні вельможі:
Всі, як один – не кум, то брат.»
«Давай, іди куди подалі!
І не вертайся взагалі!»
«Давай, давай, крути педалі!»
«Ні, лиш поглянь, що він наплів!…»
…
«Пішов поет, невільник честі,
Впав, осоромлений» - і ти,
За те, що був лиш пародистом
Як він, теж змушений піти…
…
А ви лишайтесь, любі друзі,
Пишіть про щось чи про ніщо,
Римуйте ті рядки в натузі,
Хоч вийде – куряче лапшо…
Та не засмучуйтесь тим дуже –
На сайт сміливо вірш кладіть:
«О, як чудово, милий друже!»
«О, зупинись, чудова мить!»
...
Хвалить зозуля півня теж,
Як він її – без меж, без меж…
22.11.2011 р.
(невідомо, чи далі - буде)
ПРИМІТКИ.
* Скопіпастять - неологізм комп'ютерної ери. Утворений від англійських слів copie (копіювати) та paste (вставити), що означає початок та завершення копіювання файлу, тексту і т.п.
* "Вступ" можна співати на мотив пісні з відомого мультфільму "Айболит-66".
** Поема додається та оновлюється. Останній апдейт - 22.11.2011 р. (Update (англ.) - оновлення інформації)
