У ніжності була своя печаль,
Закоцінілі і слова і рухи,
Як добре, що мене ніхто не слуха,
А може і не добре, просто жаль.
Мені колись хотілось сотні слів,
Напхати ними в одязі кишені,
А залишилися одні маленькі жмені,
І ті не реченням були, скоріше спів,
Я втримати хотіла сотні слів...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design