Ну що мені іще тобі сказати?
Все необхідне сказане давно.
Даремно мені знов тебе прощати,
Пробачила не знаючи за що.
Навіщо нам з тобою сперичатись,
Так ніби-то ми злісні вороги,
Як страшно в серці ненависть тримати
Від неї тільки тяжче на душі.
Існує дещо краще та світліше,
На каву схоже,з цукром й молоком,
Доречі,хай ця кава стане приводом,
Для теплих і довірливих розмов.
У суперечках всіх немає користі,
Тому що правда, в кожного своя,
А сварки-це прекрасні яди совісті,
Яким протиотрута-доброта!
