Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2547
Творів: 46157
Рецензій: 90228

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія Вірш

КРАСНОПІРКА

© Той, що греблі рве, 19-06-2011
1.
ти припливаєш до мене щоночі і я знаю звідки
з хвиль солодких і мутних між двома трасами навзнак
з-під містка перевернутого очима потопельника
з кінської волосини і кавалка ковалевого серця
з крику над річкою що досягнув собачих вух
з іржавого відра під хатою в якому ожило торішнє листя
з матіоли якою пахла її і моя мокра зелена шкіра
з вербової слини що падала і не творила кіл

2.
я можу тебе спитати де ти була до цього?
хіба ти не знала що прийде час коли буде пізно?
хіба ти не знала що біля твого берега вже не чути куріпок?
хіба ти не бачиш що до твого берега вже навіть мертвих кролів не відвозять?
хіба ти чуєш весло? воно давно зогнило і визирає з-під човна як рука вбитого
водяна стежка заросла рогозом
і тепер місяцю ніяк зайти у воду і вибілити полотно
а русалкам ніяк з води вийти і ніхто не сплете зелених вінків з лепехи
ніхто не окропить чорних стовбурів весільним зіллям
дівчата не йтимуть заміж парубки не гратимуть на акацієвих свищиках
хіба тільки гола журба танцюватиме в куширі з порожнім серцем у руках
хіба тільки водяники захропуть і пустять по воді сіру бриж
хіба тільки столітній ремез кликатиме не докличеться до гнізда своєї пташечки

ти тепер кличеш мене до себе чого ти мене кличеш?
ліщинове царство вмерло й попадало відьомським паліччям
коні наїлись вовчих ягід і топчуть свиріпу в полях
гуси покинули воду та й полинули через пожарища
кузня не дихає жаром тепер у ній відливають віск на свічки
в поля ніхто не вивозить гною і земля вже не хоче вставати з-під снігу
то з чим я маю до тебе йти?
ще стане голосу тебе покликати та слова забулися
ще зумію скласти долоні човником та не дійду через чорториї
ще розмахнуся кинути варених зерен та вони потруєні
ще сплету густу сітку та немає рук що зроблять ободи

3.
тому пливи до мене сама пливи пливи
через розколини в землі через дірки в небі
через гарячу цеглу копошіння на ринках
через розлите світло ліхтарне лиш не осліпни
дай мені свої жабра і я попливу за тобою
до рою комарів притулюся скраєчку
до буслового крила п’явкою пристану
нащо нащо ти мене кличеш рибко
насінням пирієвим долечу од краю до краю
та куди ж куди вже мене кликати

вода вбирає воду і нічого крім води не впізнає
голос розбиває голову об кам’яні цямрини
і безконечна мотузка падає вниз
ляда відчинена нікому зачинити і нам видно кружало неба
рибко в нас одна з тобою смерть оцей колодязь
тільки безнадія в кожного своя
тобі не випливти
мені не випити

4.
кап
кап кап
чия це рука сунеться по каменю
кап кап
де ти
Господи
заверни зі своїх золотих піль
кинь відеречко

2011р.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 5

Рецензії на цей твір

Відлуння

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов Долик, 22-06-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Maria Goncharenko, 20-06-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© михайло карасьов, 20-06-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Зоряна Львів, 19-06-2011

це не просто хороший вірш,

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Татчин , 19-06-2011

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© В'ячеслав Імамов, 19-06-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.50336289405823 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Ірен Роздобудько «Прилетіла ластівочка»
Ми знайомимося з 99-літнім чоловіком – містером Ніколасом Леонтовичем (Ніком Лео) – у домі для людей …
Перехрестя жіночих доль крізь століття
Саме так можна коротко описати події  книги Наталії  Тисовської «Київські канікули». Кмітлива американська …
Що може бути ніжнішим за «Ніжність»?
Шеф Наталі мав звичку щоранку читати у словнику визначення якогось слова. Коли вона увійшла до кабінету, …
100 історій про дівчачу силу
Книжка, яка надихає неймовірно велику кількість дівчат і жінок, дає змогу повірити в себе, своє покликання, …