Запахло старими книжками, дощами, бібліотеками
Польотами мрій і падіннями в літню траву
На дно одержимих бажань, віч-на-віч із спекою
Запахло тобою, розпареною і затерплою...
Сто років не бачив, а ти не даєш себе бачити
Ти жадібно нищиш надії, одну за одною
Зриваєшся яблуком з гілки моїх сподівань
І падаєш в теплу траву, але вже не зі мною...
Ти просто зникаєш - із спогадів, мрій і думок
Ти просто ідеш у минуле, запекло і цілеспрямовано
Запахло старими книжками, запахло тобою
І давніми фільмами, на плівках іна касетах
Запахло дощем після спеки...
