Прийде циганка-ніч, обійме тебе ніжно,
І полетиш тоді в блаженний, тихий сон.
Ти не сердися, сонце, і не дивись так грізно.
Мене нема, та б'ється серденько в унісон.
Не задивлюсь востаннє в веселі оченята
І не відчую я волосся ніжний шарм,
Не поцілую палко рідні рученята,
Та у душі моїй - неначе той напалм.
Повір, моє кохання, без тебе я загину.
Не може жить троянда, як принца десь нема.
Далеко ти і я в цю пізнюю годину.
Проходить все на світі, розлука теж мина.
Тому швиденько, ангеле, гаси вечірню свічку.
До ліжечка свого спрямуй легку ходу.
Не бійся, я з тобою. І навіть в темну нічку
До серденька твого з ліхтариком прийду.
