Мені здається,
Що полюси зливаються в сексі,
що світ загортається равликом,
містере Всемогутній, чи не могли б ви поставити крапку
в цьому міцному всесвіті?
Мені здається,
що пси без хазяїна теж на денці
і бачать свої двадцять вісім метрів
в околицях всесвіту, чорно-білого й стертого
до пилу. та де ж там, брати і сестри...
Мені здається,
що все нісеніниці - б"є чи стихає серце,
чи чутно сміх дітлахів на верандах осонцених,
чи чують їх пані поважні: поглянь, он, це ми...
а хтось дотягнувся пошерплими пальцями?
Мені здається, мені неминуче здається,
що все, що лишається - тільки останні терції,
а жити - це грати свої остогидлі симфонії...
а тут... хоч би гавкнув - та хто ж простягне долоні,
та хто ж проведе по твоїй зашкарублій шерсті...
Мені здається...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design