1
Язик мовчить на всіх язиках,
Чи він араб, чи він лінгвіст
Всілякі війни зпокон віку
Приваблюють богів.
Суворий кляштор: три в чотири –
Потворник змучених обличч.
Ти не залежиш тут від віри,
З якою завше пліч-о-пліч.
Живи! Живи! Поки затямив,
Вистрибуй звідти, як з вогню.
Колись твоє прийдешнє «мама»
Не зможе дати порятунок.
Біжить солдат у вир побоїщ –
Умиротворець тих і других..
Останній подих в неспокої
І залишає чорні смуги.
І плаче сонце. І піснями
Різдво справляє інший світ.
Спектрально. Бачу колір хаки,
А як закрити – білий сніг.
Найманець! Хто таке второпав –
За гроші мати дикий мир.
Формують Вас у цілі роти,
Для Вас навмисно безлад війн.
Чека. Чека. В руці чека.
Вже півдясят за півгодини.
Ховає сутінь. Знов зника,
Біжить, запилює руїни
Солдатська впевненість. Обабіч
Тріумфом зсліплений народ.
У пів-Європі кожен знає
Безцінок нових нагород.
Туди! Де сонце скаженіє.
Туди! Де щит і меч одні.
Писати справа і наліво
Ідти із заходу на схід.
Збудились зорі. Навпіл ріже
Чумацький шлях безвидь ночі.
Передчуття вдиха – не дише.
То гірко плака, то мовчить.
2
В пересторогах дуже мало,
Кого залишилось тепер.
То хтось шука нові держави,
А то когось шукає смерть.
Параджанов. Паранджа. Пора!
Стягнутись міцним фронтом треба.
Літак. Незграбність і Багдад.
І аж ніяке небо.
Відбулось все. Внікуди діти
Загальний осуд всіх відраз..
Вчора суніт убив шиїта,
Не поділивши Сектор Газу.
А завтра знов бомблять неспокій,
Чи то біжать уже кудись?
А завтра знов бомблять неспокій,
Чи то біжать уже кудись?
Сховайтеся! Благаю Богом!
Чи ким у Вас благать тут звикли?
Приходять нові Пентагони
З новим запасом нових знань.
Збирають льотні батальйони
З новою кількістю найманців.
І гуркіт десь еватор ріже,
Клене їх курдський Оджалан:
«Ось-ось я де. Будь-ласка, знижуйтесь,
Для кого ці терорні акти?»
На голубім просторі зими,
Воюють поспіль третій день.
Без руху спротиву загине
В своїй імперії Хусейн.
Сміються нафтові гіганти,
Біржують новий день тарифи
Йому борги являють банки.
Він не існує, він загине...
Одяг синів в новії терни,
Озброїв думками про мир.
Гігантські сили артилерій
Він наказав у бій ввести.
Мобілізує кожен клаптик
Своїх вітчизн його солдат.
На тебе дивлять всі, Саддаме,
На твій безладний халіфат.
Тобі припало лихоліття,
Епохи вир протистоянь.
Вітрило розкриває вітер
І відганя удаль світанки...
30.01.1999
