***
Стою на перехресті як камінь при дорозі
Стою і замерзаю у віхолі зими
Стою затамувавши подих – вуста замерзли від журби,
Я згадую, які колись щасливі були ми.
Я згадую, думки болюче ранять,
До бризку крові як відгострені ножі,
Перед очима стоять багряні вітражі
Осінньої печалі й смутку.
Печаль і смуток печаттю в душу
Все почорнили, сконало десь у глибині єство.
Тому тебе забути – знаю мушу,
Але не можу все ж ніяк.
