Години відходять в минуле, хвилини.
Усе так примарно, життя є мінливим.
Сьогодні - щасливий, а завтра- нещасний.
Ніхто не утримає за руку щастя.
Сьогодні - дорослий, а вчора - дитина.
Як бачиш, міняємось кожної днини.
Та час не лікує, лиш спогад стирає.
Проходить лиш рік, а вже менш пам'ятаєш....
І навіть, якщо ми зустрінемось, знаєш
Тебе не впізнаю, тебе не згадаю.
Лише пам'ятай, що житя є мінливим.
Почнімо спочатку, напевне? Можливо.
