| © Сергійко Колос, 15-12-2006
|
Буває
Буває, світ тримає,
Відпустити не бажає,
Розірваним повітрям,
Мені в очі заглядає.
Буває, що несила зупинитися,
Змовчати,
Вуста твої закриті,
Та ти можеш ще кричати.
Буває, серце б”ється,
І повільно замовкає,
Твій дух з останнім подихом
Це тіло покидає.
Буває, що несила знов підняти
В небо крила,
Стекли бажанням очі
Від палючого світила…
Буває, сонце сяє,
І надію спопеляє,
За посмішкою друга,
Лезо зради тихо сяє.
Буває, ти не можеш знов сказати,
Все, що хочеш,
Ховаєшся від світла,
Закриваєш свої очі.
Буває, твої руки опустилися,
Ти плачеш,
Віддавши стільки світла,
Ти нічого вже не значиш.
Буває, ти це знаєш,
Що нічого не буває,
Ти є і цього вистачить,
А зло нехай вмирає….
|
|
|
| кількість оцінок — 0 |
|
