Як багато самотніх вулиць довелося мені пройти,
Скільки раз я про тебе думав, скільки раз забувала ти,
Скільки раз я на тебе дивився, скільки раз ти відводила очі;
Я не можу без тебе жити, я не бачу, не чую, не хочу.
Літній вітер теплий і лагідний, буревієм рве мою душу,
Все одно я про тебе згадую, твоє тіло бачити мушу.
Це нічого що зходжу я з розуму, все одно я тебе дістану,
Ось і небо вкрилося грозами і надворі темно стало.
Небо місяцем розродилося, зірочки на ньому сяють
Але кращої, ніж ти зірочки, в цілім всесвіті не буває.
Твій час не стоїть на місці, ті ідеш, в тебе інші справи
Знов чекають тебе сьогодні :Інтернет, сигарети, кава.
Наші долі десь перетнулися, можливо не досить вчасно,
В тебе буде своє кохання, в мене буде кохання власне.
Проте хай хоч на хвилиночку я згадаю обличчя твоє,
Ти найкраща у світі, жіночка, ти найкраще, що в світі є.
