Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2553
Творів: 46309
Рецензій: 90449

Наша кнопка

Код:



Художні твори Поезія ПІСНЯ

ДІАЛОГ

© Вячеслав Семенко, 05-06-2011
ВОНА:

Я твій погляд несу через роки і відстані,
кожну мить, наче свічку у теплих руках.
За тобою сумують листи невідіслані,
розмовляю з тобою я тільки в думках.
У мовчанні я сильною бути стомилася,
скільки зим за вікном проминуло з тих пір.
У байдужому натовпі ми розгубилися,
щось зламалось тоді у тобі і мені.

ВІН:

Як я міг проминути, пройти, не прислухатись
до таємних мелодій твоєї душі?
І тепер вже мені не знайти, не достукатись
до минулого, що я колись залишив.
А учора  приснилось, а може причулося
поміж шепоту крапель нічного дощу.
наче пісня забута, любов повернулася -
я твій голос так ясно і чітко почув:

ВОНА:

У мовчанні я сильною бути стомилася,
значить ждеш, наших зустрічей ти  не забув.
У людській метушні трохи ми забарилися,
почекай. я до тебе нарешті прийду

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

моя бабусі тішиться

© Валерія, 06-06-2011
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.77012515068054 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …
Поезія, яка пробуджує до роздумів
Поезія завжди була тою силою, яка змушувала рухатись далі, коли не було сил. Змушувала любити, коли …
Поклик минулого, заради порятунку майбутнього
Не дивно, що коли на вулицю приходить весна, та ранкове небо починає освітлюватись новим життям, у більшості …