...Милий хлопчику, спочинь-но,
розчешу твої кучéрі,
поцілунки до вечері –
то найкращий ліґумін,
тепла втома невагома,
наче хмара чорнобрива,
чорнобривцями колише,
тихо-ша, засніть, малі...
Попливемо сном, і човник
нас обох візьме на плечі,
гойда-гойда, ластів'ята,
заморилися за день…
…і вночі – сплітати сіті
з рук, і ніг, і снів вабливих,
ніби рибки срібнопері,
ротом на гачок пливти…
Сон його – сріблясті хвилі,
сон її – то мушля тиші,
дотули до лона вухо –
чуєш, як зітхає Бог?
То чаїними слідами
ходить їх любов-сновида,
шкіра місяця волога,
океанна кров густа,
довга вервиця слідочків
у пісках безчасся ночі,
Не впусти руки вузької,
виведи мене у день….
