Сіра стрічка доріг
через гори і доли,
від зорі - до зорі
попід небом бездонним
поведе, поманить
у дорогу не вперше,
як здаля забринить
пісня " Верше, мій верше!"
Туди, де на майдані жде
лемківська ватра,
як іскри над палким вогнем -
пісні і жарти.
Там веселкові кольори
на вишиванці
і до ранкової зорі
пісні і танці.
Від високих Бескид
наша пісня летіла.
Облетіла весь світ,
на галявині сіла,
а лемкиня знайшла,
у долонях зігріла.
І вона ожила
і розправила крила!
І загуділи по землі
Лемківські дзвони,
почули в місті і селі,
у кожнім домі.
Лемківські дзвони до небес -
свята молитва.
Народ піднявся і воскрес,
як ранні квіти.
