Одна із сотні чорнооких дівчат -
військова підпільниця Офелія*,
підрозділ Бурлаки,
розпорошеної по Карпатах
та всій центральній Європі армії УПА-
тепер лише архаїчна фотокартка
з каліграфічним автографом,
закомпонована до документальної стрічки
про нездоланних бійців -
вовків-одинаків,
що полюючи, проходять лісами,
здебільшого
не повертаючися з них..
Офелія - сильна дівчина,
крихка квітка.. В очах -
одинока туга
і голодний,
безумний відчай..
...................
І забути, тебе, Україно-Вітчизно,
після всього того болю
і ще гіршої,
ніж гамлетівської, спаленої трагіки,
після всієї тієї совєтської і пост-
деградації у східні базари -
чи можна?
Така - яка є - така вже є... -
і за тебе,
нездійсненну мрію,
вмирали..
Бути
чи
не
бути?
*************
05.05.2011 вперше на Чеському телебаченні показану об´єктивну, не обтяжену совітською "пропагандою" документальну стрічку про незламних духом бійців УПА "Бандерівці" (2011р.) під час їхнього неймовірного героїчно-трагічного переходу (одіссеї-ходженням по муках) через території ворожих комуністичних Польщі, Словаччини та Чехії на Захід - за колючі дроти нової радянської імперії. Режисер - чех Алеш Коудела,
* уривок - "псевдо “Офелія”. 1924 року народження, за фахом учителька, з вигляду подібна на дочку якогось аристократа. Волосся чорне, завжди старанно викладене, обличчя бліде, неначе ніколи сонця не бачило, трохи подовгувате, ніс з ледь помітним горбочком посередині. Нагадувала мені скульптуру якоїсь древньогрецької красуні. Рухи, вимова, звертання до людей і вся поведінка – ніжні, делікатні, ввічливі. Я не міг уявити собі, як вона пристосується до умов підпілля, особливо, коли почнуться облави, бої, переходи в негоду, дощ, сніг, морози. І що їй тут робити?" -
" У 1948 році Офелію разом з іншими нашими командирами і стрільцями уряд Чехо-Словаччини передав полякам."..
"Померла Офелія, здається, на початку вісімдесятих років". -
уривки з "Де срібнолентний Сян пливе" - Іван Кривуцький
http://www.ukrcenter.com/Література/19398/Іван-Кривуцький
