Порцелянова
вона
Плаче гострим
І не сміється взагалі
Ти торкаєшся неї...
А до неї не так просто
як ти думав
притулятись вночі
Навіть страшно стає за тебе
Штори повісив
Щоб сусіди не бачили
як ти вмираєш
а я бачу через них
я через все бачу твої сльози
Вони мені - лимонад
медові, це через помсту
Вона тебе втопить в
Атлантичному твоєму океані...
Вона зробить з твого серця філадельфійський рол...
І з*їсть обов*язково з васабі
Щоби не завелись глисти...
And you roll, baby, roll....
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design