Рисський сніг розтав,
І крига вюрмська скресла,
І вітер трави вперше сколихнув,
Скрутив з дощу-туману грубе перевесло,
Зібравши нерви в сніп,
Щосили затягнув...
...Вже янголи сурмлять
У єрихонські труби
Усім, хто пройшов
Крізь пазурі людські і зуби...
І целофанова душа
На бур'янах торішніх розіп'ята
Когось вигукує здаля
Не знаючи, що для кого
Життя чарвака-локаята
Тепер усі - цнотливая земля.
Чи знову зеленітиме Осіріс,
Чи журиться, як ті,
Хто плаче нам услід?
Пісок усі сліди сховає,
І тінь холодних вічних пірамід...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design