|
|
| Авторів: |
2698
|
| Творів: |
51622
|
| Рецензій: |
96045
|
|
|
|
Код:
|
|
|
Ошибка при запросе:
INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 28991, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.145.43.200') Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed
|
Художні твори
Поезія
Вірш
|
|
|
| © Diana Solodun, 28-04-2011
|
Я вірю теж, що буде віще слово.
Воно розкриє грані всі життя,
Воно в душі заграє веселково.
Це справжнє слово, не якесь „сміття”.
Це може бути вічне слово „мама”,
Зігріте сонцем, сповнене тепла.
Коли нащадки зрозуміють саме,
Що мати не зів’яне від добра.
Вона нам буде завжди помагати,
Безсонні ночі думать про дітей.
А коли ти вдягнешся, як на свято,
То тепла посмішка із вуст вже не зійде.
Коли на очі прокрадаються сльозинки,
Матуся нас зігріє, підійде...
І скаже: „Ти маленька ще дитинко!
А щастя буде. Ти його знайдеш!”
А ще це буде слово „Україна”,
Насичене, нової глибини.
І буде значити, що є ота країна,
Де серце завмирає від весни.
Це самостійна, вільна Батьківщина,
Де простягаються зеленії лани,
Де квіти-діти кожної родини
Гукнуть: „Ми патріоти, країни рідної сини”.
А може буде Слово те „кохання”
Таке безмежне чисте і дзвінке.
У ньому хай дзюркочуть сподівання.
Це слово щире і воно святе.
Не буде нести лиш страждання
Тому, хто хоч би раз його зустрів,
А матиме хороші відкривання.
Амурові не шкода своїх стріл!
У думці виникає слово „мова”,
Що витримало гноблення і гнів.
Така казкова, чиста і святкова,
Така багата, повна кольорів.
Любімо й поважаймо рідну мову,
Без неї не вкраїнський ми народ.
Вона коріння і вона основа,
Вона – це певний шлях до нагород.
А як „добро”? Хіба воно не Слово?
Воно перемагало і цвіло б,
Без нього не було б ні України і ні мови,
Без нього і кохання не було б.
Хай кожен пошукає власне Слово,
Нехай шукає. І завжди знайде!
Та головне не помилитися – це основа.
Я вірю, ми всі правду віднайдем!
|
|
|
не сподобалось сподобалось дуже сподобалось |
|
|
