Бачиш я знова зупиняюсь
Щоб читати молитву з ікони
І мовчазно в минуле влітаю
Чую як мовчать церковні дзвони
Читаю невисказані слова
Що прилипли до білої стелі
Чую як говорить моє життя
Як десь родяться нові ідеї
Ось кольори правди і гріха
Свою мудрість писали роками
І стерегли її від забуття
Мов би виссане з молоком мами
В тих кольорах є радість і біль
Дуже рідко вони в половині
Кривавить серце а хтось сипле сіль
Важко нести цю правду на спині.
27.05.2006р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design