Голодний пес жалю
глодає кістку-сумнів,
зісох на камінь хліб,
що був колись добром.
Живеш собі й помреш
колись, така розумна)
А щастя – знову стати
Адамовим ребром?
....
Марнота тліну
і марнота квіту.
Єдине справжнє :
віра,
молитва...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design