а осінь в моїй діафрагмі, мамо,
статично малює свої абстракції,
весна ж не приходить - ні міліграму -
не змінює декорації, grazie їй
а осінь - патетика, осінь - сумління дикції,
а осінь - це, мамо, лиш пляма в моїй свідомості.
весна ж не куйовдить волосся, лиш тишком тицяє
в обличчя мені кульбабки вицвілі...
здається, застрягли в пістолях постріли
і блідо-рожевим плямуюють брами,
весна - це згустки складів у горлі,
а осінь, мамо, а осінь, мамо...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design