Я - купа мотлоху, я - простоволосий янгол.
Я - тріщинка, цівка, струмок, що танцює танго
і дивиться крізь винятково прозорі скельця,
і носить печаль в очах і трішечки в серці.
Я - сильна дитина, я - жінка в рожевому платті,
я в ямочках, складочках, кутиках сильної статі,
люби мене, грій мене, знай мене - вільну і тлінну -
мій час не стоїть, він іде, він тікає, він плине...
і скоро вже я - купа мотлоху, простоволосий янгол -
перетворюсь на жінку в літах, що тупцює танго
і дивиться крізь незворотно глибокі скельця,
і носить усміх в очах і лиш спогад в серці,
слабка доросла, що носить сіреньку сукню,
і ямочки, складочки, зморщечки - шия й руки...
люби мене, грій мене, знай мене - вільну і тлінну -
мій час не стоїть, він іде, він тікає, він плине.
