Реанімація шкарпеток до останнього тиску залатаного серця
Ксериться всередині вушка голки домотканою прозорістю
Прискориться день, а чай протестує навзаєм. А я себе і не приховую
Олдовою фішкою не свербітиму серед баксової наркозалежности
В безмежности ти розчиняєшся модулем, і слухаєш сконцентроване інтро
Вітром лісу де в ялиці розмоклий пісок. Віднайди мої любови в пустельного міражу
Рухай свій глобус надій… Власне, чому ти злякалась розмови
Військове зневоднення навколо мого побуту. Тепер ти єдина причинна
Натільна сорочка розмокла словами. Знаєш, не знаю, чому ти змовчала
Зіскочила ультрамарином у небо… А я так і не дочекався вчасного…
о9.о4.2о11
