Я, здається, живий,
Хоч дихати важко...
Веселитися всім! Сміятися всім, -
Я іду на ешафот!
Компліментів не жалійте,
Дивіться і млійте,
Ваш учинок кривий,
Несмішний анекдот!
Нехай ріки вина
Сьогодні проллються,
До дна! Всі до дна
Хоч пийте, хоч падайте,
Чому не сміються
Оті, судді ваші?
Розвалилась на друзки коштовна корона -
Нічого не варта і сотня корон,
Насувається швидко сутінків зона...
Забути корону і кинуть за трон!
Ну, посміхайся, люта звірина,
Квіти і кров, шовк і атлас,
Зі сміхом гієни стань на коліна -
Геть з-під очей, не хочу бачити вас!
Згиньте лишень, фігури придворні,
Маріонетки - безтілесними словами
Розмови німі, маски потворні
Замість облич - різниця між мною і вами.
Дивитись в ніщо і бачити все.
І я бачу...
Тиша. Нічого нема,
Маски зняли, а за ними - пітьма.
І хаос.
І серце завмирає.
Де б був ваш сміх,
Якби не я, трагік той,
Що блазня грає?
Б'є годинник поклони
Тим, хто до розправи охочий
На краю півночі-ночі.
Двері тихо зачиніть,
А бал нехай шумить і метушиться,
Фанфари там лунають і салют,
Цю мить останню зупиніть...
Бурхливі оплески у всіх кутах цієї зали,
Феєрій ніч! Я зіграв свою останню роль,
І хочу я, щоб завтра ви сказали:
"Король помер!.. Нехай живе король!'
