Недарма слово "мрія" жіночого роду.
Бо коли чогось хочу,зринає вона -
чорнобрива, висока (хоча б на підборах),
а хода - наче хвиля здіймає човна.
Довгі ноги,.. сідниці... і груди, по-формі,
виноградного грона - цілуй і іди...
А єдине, що хочу - від неї почути:
"Любий, мрію,
чекаю.
Коханий,
прийди".
