Ти інший, геть інший не схожий на всіх.
Не схожий ні на кого з тих кого я знаю.
ти смішиш мене в найнеочікуванішу мить,
Коли я зовсім розтоптана
та вишу у небі догори ногами.
Ти розплющуєш мої очі
Ти найсумніша людина у світі
Або я просто відчуваю так саме твій біль
Тобі постійно мало...
Я бачу тебе в людях, якісь твої деталі
вони покращують мені настрій
вони як часточка абсолюту
вони дають мені сенс існування
Ти інший, інший, інший
не схожий ні на кого в світі,
так як схожий на мене
але не просто прокидатись після таких ночей
коли я думаю про твоє обличчя
я хочу плакати
коли ми гуляємо з тобою за руки (хоча давно це було)
мені треба домалювати сльозу на щоці
я милуюсь тобою
постійно
твоєю вулицею, твоїм будинком, твоїм існуванням
болем в якомусь сенсі
я милуюсь собою, бо здається я покохала насправді
я хотіла потужності
і ти дав мені ту потужність
якщо я святий петро
за це
ти будеш у раю
