Мені снився ти. І наснилась твоя дружина.
Я була ніким. нічим. я просто була.
Наливала вам чай з цинамоном, а собі наливала джин я,
А коли обпікала горло, то ледь не пла...
А коли обпікала горло, то ледь не плакала,
обпікалась поглядом, посміхом, поспіхом опускала очі...
розуміла, це - не реальність, скоріше - вакуум,
де немає образ, раз-у-раз і відтинки фраз пророчих...
Знаю, це лиш жіноча струнка поезія.
І від неї ніц не залежить, вона тільки тліє спогадом...
Мені снився ти. ТИ наснився... хтось скаже, що крейзі я,
але я те знаю. Вірніше, стікаю здогадом.
