лотта робить канапки.
шкіра буднів сезамова.
лотта дійшла до крапки -
може почати заново,
лиш на мотив початку
серце ляже травиною...
блимає потерчатком
свічка душі невинної.
лотті тісно в болоті.
дуже звичайна фабула:
слово, що стало плоттю,
плоть, що словами звабила.
лотта щаслива навіч.
лотта здається відвертою.
все ще приходить на ніч
тінь божевільця вертера:
біль лишає терновий,
щастя сухі окрушини,
кволі фрагменти мови -
стогін напівприглушений.
з плоті слів не добути.
крові, морозом скутої...
осінь міцна, як отрута.
сонце розбилось на скутері.
...............................................
лотта робить канапки...
