Кланям ся вшитким лемківским родинам,
Котри сут собом, хоц чуже їх кусит.
Што о рідній земли повідают синам,
Жеби не забили, же їх дід бил русин.
Кланям ся барз ниско всім лемківскім дітям,
Што то мовом предків так крас бесідуют,
Што то в липци їдут на правітців сміття
І на Ватрі в Ждині все ся добрі чуют.
Вам рідні Карпати тиж ся ниско кланям.
Боже, як ся тішу, коли я є з вами.
Там ми всі родина, хоц я сам з Надсяння.
Всіх нас тягне до ся, як діток до мами.
Там нас сонце гріє. Миє роса рання.
Там сме таки ради, коли ся спіткаме.
27.03.2011р.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design