Триколірні сни, у яких забагато червоного…
Ламаються лінії,
літери сходять на пил
і тиша стає фаворитом у цих перегонах,
та Бог ще не знає,
що він тебе вчора зліпив.
Опудала часу приречено тиснуть на клавіші.
Відсутність речей −
як найвище мірило речей.
Кому в цій пустелі запраглося сили і слави,
коли твоя постіль
щоночі нікуди тече?
Тривимірні сни, у яких не зосталося простору…
свідомість набухне
всіма його «D» і ніде…
Хтось інший сьогодні у тебе притулку попросить
і тінь ганчір’Яна
під ноги йому упаде.
