Неділя … Ранок…
Полоскотало сонце небокрай,
Вже півень кукурікнув
І розбудив Сірка ,
А той гавчить на півсела ..,
У хаті потягучки.
Тодозя обійшла подвір’я ,
Поратися стала коло печі ,
До «св’ята пирога».
Насіяла у нецки борошенця ,
Райце від Ряби принесла
І молоко парує в глеку ,
Додала дрібку солі ,
Бабуні раду не забула ,
Усе з молитви починати …
Полюбувала тісто , все готово ,
Вареники докупки вляглися на обрус.
Під лядою дрова тріщать ,
кидають блискавиці ,
окріп бурлить , переверта «човни».
Дітиська кулачками
попротирали очі ,
поприсувались до стола ,
чекають батька з двору…
Матуся бережно з любов’ю
погоцкала в макітрі пиріжки і
кожному сметанку поставила
«під ніс» ,
поласували.., поцьомкали рідненьку…
І дзвони вже до церкви звуть.
Неділя , вже почався день…
