А нам із тобою, а нам…
Так хочеться в небо й вище,
Там сиплються зорі-вишні
В кишені сумним богам.
Там, у нічних цехах,
на чорному космо - шифоні
щоночі Птахів і Коней
Вишиває чиясь Рука.
Коли гаснуть старі світила,
там малюють нові на мапі -
розкид родимок – зоряні краплі-
Достоту з твойого тіла.
І музика там, мій Боже!..
Мов співають сумні дельфіни,
І Бах, і усі богині... –
На Землі тут нема, щоб схоже…
Ви не думайте: все в нас так,
Просто б неба надпити з чаші -
Космос пахне малиною, кажуть,
І як ром він терпкий на смак...
