Як теля молоко – ранок смокче туман
З прохолодного вим'я долини.
Від реальності в світі лиш крок до оман
Й до біди, коли зігнута спина.
Вересневий туман, як банальний роман,
Хтось розлив його з кухля грайливо.
У тумані хмільнім ледь відчутний дурман,
А блукає в нім той, хто сміливий.
