Малинові губи літа
Цілують п’янкий світанок,
Дощами земля умита,
Огорнута ніжним серпанком.
Зарошені вії квітки
Тремтять від подиху вітру.
Ну що це за диво, звідки,
З якого казкового світу?
Це диво із мого степу –
Пречисто-біла ромашка.
Зіницями в синє небо,
Зчарована співом пташки.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design